Володимир Маяковський. А ви б змогли?

Володимир Маяковський. Спроба зазирнути.

"А ви б змогли?.." (1913)

А ви б змогли прожити життя так, як прожив він? А потім так само гучно піти молодим, гордо грюкнувши дверима? Ми давно звикли до Маяковського – пропагандиста, агітатора, комуніста, борця, запроданця, продажного поета і т.д. В нас прийнято зневажливо махати рукою при одній згадці імені, але що ми про нього знаємо, щоб мати право засуджувати і єхидно посміхатися, згадуючи широкі штанини, з яких він дістає… паспорт? Можливо, тільки одне здатне посіяти сумнів в душі зацікавленого – факт його незрозумілого самогубства: сам чи допомогли? Якщо сам, то чому, якщо допомогли, то за що, кому став не зручним? Зберігши в душі ідеали революції, але зневірившись в її результатах, поет зіткнувся з системою, яку він з надзвичайною єхидністю зобразив в своїй сатирі. Творча криза, відторгнення від читачів, конфлікт з системою могли стати причинами самогубства поета. Іншою ж, рівнозначною причиною, на думку біографів, були невлаштованість в особистому житті. Таємниця навіки залишиться таємницею.  В будь-якому випадку, навіть через майже вісімдесят років після смерті, він не припиняє цікавити і заворожувати. Твори В.Маяковського непідвладні часові. За гуркотом і вибухами ритмів можна побачити і його епоху, і душу поета.

Володимир Маяковський прожив, відгорів тридцять сім років. Головний опонент Єсеніна, який щиро побивався над могилою ворога. Поет, художник, революціонер, футурист, а ще, як виявилося, неабиякий романтик і майстер нецензурної лайки. Хто ж він, зрештою?

В житті автора безсмертних рядків, вбитих в голови цілих поколінь, про "ананаси і буржуїв", "что такое хорошо" і безліч інших, крім громадянської лірики, важливе місце займає лірика любовна. Вона зовсім не личила справжньому пролетарському письменнику, про неї майже не говорили, її не вивчали на уроках літератури. Взагалі, про особисте життя Маяковського не прийнято було говорити за радянських часів, дуже вже воно вибивалося за рамки суворої дійсності, де, як відомо, "сексу немає". Хоч поет був неабияким любителем і цінителем жіночої статі, в його житті була лише одна муза, яку він ділив з її законним чоловіком. Ділив, при тому, не ховаючись, так і жили, справжнісінькою шведською сім’єю. В історії поряд з його іменем згадується Лілія Брік. Саме її поетичне ім'я римував В.Маяковський, саме їй присвятив він більшість своїх творів, це її ініціали, наче навмисне для тонкого поетичного слуху В.Маяковського, складались у слово ЛЮБЛЮ.Чого насправді було більше в стосунках Маяковського і Бріків – кохання чи футуристичної декларації – не відомо. Але поезія, присвячена Лілії Брік, Лілічці, романтична, лірична, здатна ніжну жіночу душу закохати в себе.

Гіперболізм світосприймання поета допомагав йому у творчості, але заважав у житті. Він прагнув великої віри, всесвітнього визнання, космічного кохання. Вони познайомились влітку 1915 р. На той час Лілія була одружена, що ускладнювало їхні взаємини. Вихід із пікантної ситуації Маяковський та Бріки знайшли незвичний: погодилися на “любовний трикутник” і створили нову родину. Йосип Брік, який дуже кохав дружину, обрав собі роль друга і порадника. До речі, саме він перший почав вивчати віршування поета, допомагав йому. Брік допомагав Маяковському в скруті. Так, в автобіографії "Я сам", згадує в розділі  "ПРИЗОВ": "Забрили. Тепер йти на фронт не хочу. Прикидаюся креслярем. Вночі вчуся в якогось інженера креслити авто. З друком ще гірше. Солдатам забороняють. Один Брік радує. Купує мої вірші по 50 копійок за рядок. Надрукував "Флейту хребта" і "Хмару". Хмара вийшла периста. Цензура в нього дула. Сторінок шість суцільних крапок. З тих пір в мене ненависть до крапок. До ком теж."

Багато фактів свідчать про справжню ніжність і довіру в тих стосунках. Лілію Брік поет називав свою єдиною жінкою; незважаючи на те, що в його житті з’являлися й інші захоплення  — Еллі Джонс, Тетяна Яковлєва, Вероніка Полянська, — Маяковський завжди повертався до Лілі. У передсмертному листі до уряду саме Бріків поет визнавав своєю родиною.

Згідно з офіційною версією, що викликає чимало сумнівів, поет застрелився 14 квітня 1930 р., коли Бріків не було в Москві, і мати Маяковського повторювала: “Якби була Ліля, цього не сталося б…” Куля, що обірвала його життя – ще одна загадка. Чому поет, який засуджував самогубство С.Єсеніна (до речі, вкрай непевне), буцімто вчинив так само? Версій існує багато, але зрозуміло одне: він поступово втрачав упевненість у своїх ідеалах (творчість останніх років переважно сатирична); крім того, самогубство було одним із головним мотивів у житті Маяковського. За словами Л.Брік, це було ніби хронічною хворобою Він кілька разів намагався піти з життя… і одного разу це закінчилося трагічно.

   Після смерті ім'я В.Маяковського знову стало об’єктом політичної гри. Через 5 років після трагічного пострілу Сталі проголосив В.Маяковського “найкращим поетом епохи”. Великого бунтівника одягли у бронзу, зрівнявши гострі кути, а творчість пошматували на цитати, які, виокремлювали, справляли потрібне для влади враження.

Потрібно згадати про основний, публічний аспект життя поета: його громадянську лірику. Основні теми лірики Маяковського – радянський патріотизм, героїка соціалістичного будівництва, зверхність соціалістичного ладу над капіталістичним, боротьба за мир, укріплення обороноздатності країни, місце поета та поезії в робітничій лаві, боротьба з пережитками минулого і т.д.

Варто згадати ще про стиль Маяковського. Нерідко можна зустріти ствердження, що віршування Маяковського унікальне і він не мав попередників, це не зовсім так. Для метрики Маяковського характерне широке використання акцентного вірша в поєднанні з вільними варіантами класичних розмірів – ямбу і хорею; поліметричні композиції об’єднуються стилем і єдиною синтаксичною інтонацією, яка задається графічною подачею вірша на декілька рядків, що записуються в стовпчик, а з 1923 року відомими "східцями", яка стала "візитною карткою" Маяковського. Проте, про "східці" Маяковського ходили і більш приземлені чутки. Деякі були впевнені, що поет "ламав" рядки лише для того, щоб збільшити гонорар за публікацію віршів, оскільки тарифікувався кожен рядок твору.

Ще однин Маяковський – художник. Хоча його не визнають за неабиякий талант в художньому мистецтві, його освіта (а закінчував він, власне, художнє училище) і творча жилка дозволили йому втілитися у надзвичайно талановитих агітплакатах, багато з яких до сьогодні відомі.

Марка России 2000 года.Владимир Маяковский и Окна РОСТА

   Марка Росії 2000 року, на задньому плані – герої плакатів Маяковського.

В останні роки життя В.Маяковський почав усвідомлювати примусовий, штучний характер своїх творів. У чернетках було знайдено гірке визнання, що він “став на горло власним пісням. У відповідь на свою поему “Добре!” збирався писати нову – “Погано!”.

Сьогодні в Україні багато поетів перекладають найкращі, раніше не відомі твори Маяковського — бунтаря. Ці переклади і цікаві, і корисні, дозволять молодому читачеві (та й немолодому теж) познайомитися з новим, не відомим Маяковським, таким, в якого не можна не закохатися.

 Юля Смаль

 

Володимир Маяковський. А ви б змогли?: 1 комментарий

  1. Клас! Про видатного російського поета українською. Проте його стиль якоюсь мірою став інтернаціональним, бо вабить усіх пошукачів нового. Мене, якщо чесно зізнатись, також. Певний уплив спостерігається.

Обсуждение закрыто.