Минуле і майбутнє наших дітей. Що в імені твоєму?

Минуле і майбутнє наших дітей…

Що в імені твоєму?

 

Як відомо спочатку було слово. А люди з’явилися лише на шостий день, згідно біблійської легенди і перше, що зробив Бог, створивши людей, — дав їм імена, навчив їх мові і дав завдання назвати все, що він створив.

Вже в осяжному минулому, найдавніші імена людей у всіх народів — це просто прізвиська, які давали їм оточуючі. Як правило прізвисько відображало характерну особливість людини, яка відрізняла її серед інших — Швидкий, Веселий, Кривоніс, Мила і т.д. Також відомо, що в минулому у багатьох народів прийнято було давати людині декілька імен — одне при народженні, інше — коли людина ставала дорослою, імена могли змінюватись, коли людина здійснювала певний вчинок (добрий чи поганий) або займала нове положення у суспільстві. Цікаво також, що дитині могли давати як ім'я яке означає гарну якість (щоб людина мала цю якість коли виросте) так і погану (щоб дитину не чіпали злі духи).

З розвитком сімейно-родових відносин спосіб найменування людей починає змінюватись. Поряд з власним іменем починає вживатись ім'я батька, а також родове ім'я (прізвище) — ім'я спільне для членів даної родини, роду. В деяких суспільствах до імені людини додають також ім'я його сина, або назву місцевості звідки він родом. Яскравий приклад — класичні мусульманські (арабські імена). Наприклад абу Хасан, Мухаммад ібн Ахмед Ісфахані перекладається як батько Хасана, Мухаммад син Ахмеда з Ісфахану. Можливий варіант (характерний також для біблійських персонажів) — Мухаммад ібн Мустафа ібн Ахмед ібн Хасан … — Мухаммад син Мустафи сина Ахмеда сина Хасана і т.д… У складі арабського імені також може бути присутнє прізвисько або ім'я родини (відповідник укр. прізвища).

В більшості країн Близького Сходу, Центральної Азії, а також у східнослов'янських країнах до останнього часу зберігся спосіб повного іменування людей типу — Іван (ім'я) Степанович (по-батькові) Непийпиво (прізвище) , тобто Іван син Степана з родини Непийпиво. При цьому при близькому спілкуванні так само як і в інших народів людину можуть називати лише по імені, або прізвиськом. Останнім часом в ділових стосунках набуває поширення європейська модель іменування — Іван Непийпиво, тобто лише ім'я та прізвище людини.

Первісно власні імена людей у всіх народів утворювались за допомогою слів рідної мови. Після появи більш тісних контактів між різними народами, зокрема після поширення світових релігій і іноземних культур у багатьох народів стали поширюватися імена іншомовного походження — у мусульманських країнах — арабські, у християнських — грецькі, староєврейські і латинські. Саме така ситуація в Україні і Росії — багато імен грецького походження. Приклад — Григорій (грецьк. Швидкий) і т.д. (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC'%D1%8F)

Сьогодні батьки, називаючи дітей, мають величезний вибір. Все частіше люди звертаються до традиційних, дещо призабутих донедавна імен. Буває, називають на честь героїв серіалів, передач або шоу. Як раніше побутували Олімпіада і Електрифікація, так зараз можна зустріти Марісабель, Леонсію чи Рикардо. Дехто підбирає співзвучність імені та по-батькові, хтось вичислює астрологічну придатність імені. Яких тільки забобон і прийомів не використовують, вигадуючи імена.

А керуватися в підборі імені треба одним чітким правилом: воно має бути досить просте у вимові і не виділятися немилозвучністю посеред інших. Ніхто не говорить "бути, як всі", але Родріго Убийвовк, погодьтеся, викликає посмішку.

Проведене нами опитування батьків з інтернету стосувалося двох питань: чому вибрали саме таке ім’я для дитинки і чи впливав хтось на вибір.


Орій-Всеволод. Чомусь хотіли подвійне. Орій — давнє слов"янське ім"я, похідне від "Ярило", в побуті, правда, називаємо Орестом. На вибір не впливав ніхто — як з дружиною вирішили, так і назвали.
В майбутньому планую розвивати його здібності і таланти — запишу на безліч секцій, а чим займатись буде підросте і вибере.

Сікорський, Львів

 

Назвали доньку Ніно, на честь святої Ніно, бо знайомство з татом було пов’язане з розповіддю про святу Ніно. Майбутнє не загадую. Виросте — сама собі обиратиме що їй до вподоби, я ж лише допомагатиму.

Леся, Луцьк

 

Юра в нас сам собі ім’я обрав. Коли ми дізналися, що буде хлопчик (УЗД показало, але я раніше то знала — мама я чи хто?), зробили просто — руку на живіт і давай імена називати. Озвався на Юру, Андрій і Максима. Оскільки брати Андрії в нас обох вже є, а Максим — просто не подобається, то став наш хлопчик Юрою.
Оля, Київ

 

В чоловіка дідусь Павло, якого він не бачив, але на якого дуже схожий. Просив, якщо хлопчик, то хай буде Павлом. В мене уподобаннь щодо чоловічих імен не було, тому з радістю погодилася.
Віра, Київ

 

Донечку назвали Софією. А історія імені така. Після приїзду з будинку, де роздають діток, маленький племінник цікавиться:
— а хто мама цієї маленької дівчинки?
-я;
— А тато?
-Олег . Виросте, буде Олегівна.
— О! Зовсім як наша вчителька- Софія Олегівна.
Отак і стала в нас Софія Олегівна.
А ще мені сподобалось , що означає це ім"я — мудрість. Дуже хотілося б такої риси для своєї дитини.
2)А на майбутнє особливо не загадую. Вже зараз бачачи її характер, знаю: було б здоров"я, то раду вона собі в житті дасть сама. І у виборі друзів , і у виборі професії. Особливо наполягати, тиснути не буду, чим зможу допоможу і старатимусь розуміти та поважати її вибір.Кожен сам коваль свого щастя. Та й табу особливих немає. Я думаю їй вистачить мудрості самостійно робити правильні вибори.

Леся, Луцьк

 

Мою звати Соломія (Соль, Соля, Солоха, Соломієчка, Солошка, Суліко….. так можна дуже дуже довго:). Вибрали бо подобається, навіть дуже. Ще хотілось українського імені (співробітниця чоловіка якось навіть перепитала: А как єта будет па русскі:). І щоб не на кожному кроці (з цим трохи лажанулись, бо виявилось що у Львові майже на кожному, правда ми в Києві:). Так звати мою двоюрідну сестричку, але то особливо не впливало, просто може імя було на слуху.
Стосовно майбутнього — нічого особливого — здорова,щаслива, розумна, хороша освіта, принц з каньом, впевнена в собі, (стандартне мамське:). І жодних схем, то вже як буде:)Правда школу явже вибрала:))
а в тебе як? і перше і друге:) а то однобоко якось виходить, ти питаєш а сама не розказуєш:)

 

Оля, Київ

 

мое дете

Книга в мене є Б. Хігера «Таємниця імені», зачитана до дірок.

Ми ж чекали сина, ну, зовсім чекали, навіть без варіантів. В книжці на форзаці виписані імена, які мені подобались і які за характеристиками з книги хороші.

Хлопчачі:  
Арсен, Артур, Всеволод, Вадим, Владислав, Святослав(улюблене), Ярослав, Герман, Денис, Ждан, Ілля, Назар, Роберт, Родион, Устин.

Зійшлися на Всеволоді, я до вісімнадцяти тижнів пузко Севкою називала.

З вісімнадцяти стало взагалі важко. Нам повідомили, що ми дівчинка. Почалось! Я мріяла дитину назвати Амалією. В моєї близької подруги трішки раніше народилася дівчинка. Вони місяць не могли назвати дитину і кілька разів мені дзвонили, ми це обговорювали. Я сказала, що мрію про Амалію. Вна назвала дитину Амелією, але дитини не стало. Коли мені довелося вибирати ім’я для доньки, я вже не могла назвати майже так само, хоча до того часу встигли посваритися зі свекрами з того приводу. Довелося шукати щось нове: Августа, Адель, Анеліна, Анастасія (всі родичі чоловіка були переконані, що буде Настя, бо в університеті в нього була велика любов – Настя. Я ж запротивилась. Крім того, так звали мою бабусю, а на честь когось я називати не хотіла), Вероніка (це моїй мамі найбільше подобалося), Даніела, Дар’я, Діана, Зоряна, Лаура, Лілія, Маріана, Марта, Майя, Поліна, Стела, Соф’я, Еліна, Емілія, Яс міна. Одного прекрасного дня, коли ми вже по сотому разу бракували імена, які подобаються один одному, він прийшовши з роботи, заявив, що вже вибрав ім’я. Я сподівалася, що це Даніела, вже вирішила зрадіти, як він повідомив, що по телевізору слухав якусь жінку – адвоката, її звали Мілада. Я навіть не обговорювала, мені сподобалося.  Але пішла я шукати в Інтернеті її характеристики. Я ж дитині долю вибираю за іменем, вже всі імена дивилися з прізвищем, з по-батькові, з місяцем народження, з днем тижня, з числом. Все ж треба продумати. Голова обертом, то ім’я до прізвища не підходить, то хороші дітки осінні, а ми ж весняні. Весняне ім’я підходить під прізвище, але з по-батькові зовсім не стикується. А тут Мілада. Характеристик імені в Інтернеті не виявилося взагалі, крім того, що ім’я слов’янське, дуже популярне в Чехії, означає мила, добра. Двоє людей мені сказали, що знали дівчат з таким іменем, хороших людей. Більше нічого я не змогла взнати про долю для моєї доні, не парила голову днями, сумісністю, годинами, порами року – просто назвали Міладою і все.
Так і живемо.

 

Олена, Київ

Підготувала Юля Смаль


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*